Люди все ще змушені залишати свої домівки, оскільки війна в Україні триває
Люди все ще змушені залишати свої домівки, оскільки війна в Україні триває
20 лютого Сергія Зеленого евакуювали до транзитного пункту в Павлограді з міста Покровськ Донецької області, яке зазнало інтенсивних бомбардувань.
У той час, коли повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четвертий рік, Верховний комісар ООН у справах біженців Філіпо Гранді нагадав світові цього тижня, що безперервні повітряні атаки щодня продовжують вбивати, травмувати та призводять до вимушеного переміщення українців.
«Тільки за останні шість місяців понад 200 тисяч людей були евакуйовані з прифронтових районів на сході та півночі України», — сказав Гранді на третю річницю війни в понеділок.
Він додав, що з початку війни близько 10,6 мільйона людей були змушені покинути свої домівки. Хоча більшість була вимушена виїхати на ранніх етапах російського вторгнення, переміщення та страждання продовжуються.
Щоденні переміщення
Багато з переміщених осіб на сході та півночі країни прибувають до транзитних центрів, перш ніж їм допоможуть знайти тимчасовий притулок у перепрофільованих громадських будівлях, відомих як місця тимчасового проживання.
59-річного Сергія Зеленого нещодавно евакуювали автобусом до транзитного центру в східному місті Павлоград після щоденних бомбардувань Покровська, його рідного міста, у прифронтовій Донецькій області, за 130 кілометрів від кордону з Росією.
«У Покровську було дуже важко. Над містом щодня роїлися безпілотники з ранку до пізнього вечора», – сказав Сергій. «Іноді була двогодинна пауза, потім знову починалися обстріли. Це було неможливо витримати».
Різноробочий і фермер був одним із останніх із своїх сусідів, які виїхали, нарешті вирішивши, що постійна небезпека, відсутність їжі, води та електрики, а також необхідність залишатися вдома майже цілий день – це надто важко.
Після прибуття до Павлограда Зелений отримав одяг і грошову допомогу від Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) через його місцеві партнерські організації, і зараз розмірковує над тим, що робитиме далі. «Я все втратив, — сказав він, — мені потрібно починати знову з нуля».
«Люди втомилися»
Історія Зеленого не є незвичайною, каже Олена Сінаєва, психолог партнерської організації УВКБ ООН у Павлограді «Проліска». За її словами, ті, хто прибуває з прифронтових районів, «перебувають у гострому стресі, тому що приїжджають з міст, де ведуться активні бойові дії».
Центр забезпечує безпечне місце для травмованих цивільних осіб, тоді як «Проліска» та інші партнери УВКБ ООН забезпечують прибулих евакуйованих одягом, грошовою допомогою для придбання необхідних речей, гігієнічних наборів, юридичною допомогою та психосоціальною підтримкою.
Транзитний центр у Павлограді є безпечним місцем для щойно переміщених людей з Донецької області.
«У цьому просторі вони можуть розслабитися і поплакати. Це ті емоції, які вони не могли проявити до цього часу», – сказала Сінаєва. «Люди втомилися. Втомилися від війни. Всі втомилися».
Через три роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та через 11 років від початку війни на сході й окупації Криму руйнування та переміщення продовжують бути повсякденною реальністю, і приблизно 12,7 мільйонів людей – приблизно третина населення, яке все ще проживає в Україні – потребують гуманітарної допомоги.
