© UNHCR/Andrew McConnell
Завершується третій навчальний рік для дітей та молоді з України, який було порушено. За оцінками, понад 600 тисяч із 1,4 мільйона українських дітей-біженців шкільного віку, які перебувають на території ЄС, не навчаються, незважаючи на певний прогрес щодо зарахування до шкіл, особливо дітей молодшого шкільного віку.
Цього тижня УВКБ ООН опублікувало міжагентський звіт, у якому проаналізовані тенденції та виклики біженців і молоді з України щодо отримання освіти. У звіті висвітлені дані від таких партнерів, як ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, ООН Жінки, Європейської комісії та ОЕСР.
У дослідженні проаналізовані дані з десяти європейських країн, які прихистили біженців з України. Хоча загальний прогрес очевидний, проте є значні відмінності між країнами, причому показники зарахування коливаються від рекордних 97% до 8%. Багато приймаючих країн досі показують двозначні величини у відсотках дітей-біженців та молоді з України, які проживають на їхній території та які не зараховані до навчальних закладів.
«Оскільки діти та молодь з України вчетверте стикаються з порушенням шкільного року, нам потрібно робити більше для того, щоб забезпечити місця у школах для кожної дитини. Потрібно зміцнити спроможність національних систем освіти і усунути перешкоди для доступу до освіти», – сказав Філіпп Леклерк, директор Європейського регіонального бюро УВКБ ООН.
Дослідження зазначило, що деякі із наявних основних бар’єрів для зарахування в школи – це відсутність підготовчих та мовних класів для учнів, які дають їм змогу інтегруватися в національні системи. Потрібно збільшити кількість таких можливостей, щоб всі діти могли отримати якісну освіту на довгостроковій перспективі в приймаючих країнах.
«На жаль, не видно кінця війни в Україні в найближчому майбутньому. Ми зобов’язані побудувати для дітей таке майбутнє, у якому освіта не буде перериватися. Зарахування у школи у приймаючих країнах – це найкращий варіант для біженців, поки вони не зможуть безпечно повернутися додому. Школи – це не тільки простір для навчання, а й соціальне і безпечне середовище для дітей, у якому вони зможуть відновитися після травми від того досвіду, який вони пережили, рятуючись від війни», – додав Леклерк.
Крім цього, у дослідженні зазначили, що приблизно 57% родин, які не зарахували своїх дітей до місцевих шкіл, повідомляють, що зробили таке рішення, тому що можуть використовувати онлайн або дистанційну освіту з українським освітнім контентом. Хоча деякі батьки не наважуються зарахувати своїх дітей до шкіл у приймаючих країнах, УВКБ ООН наголошує, що вступ до місцевих шкіл не виключає перспективи реінтеграції дітей до української системи освіти, коли їм буде безпечно повернутися додому. Навпаки, це розвиватиме їхні навички і поглиблюватиме знання, що попередить прогалини в освіті.
Підтримка культурних зв’язків дітей-біженців зі своєю рідною країною є важливою, що досягається одночасно із зарахуванням до національних систем освіти у приймаючих країнах.
Оскільки надзвичайна ситуація із біженцями з України стала затяжною кризою у сфері освіті, сотні тисяч дітей та молоді знаходяться під загрозою мати значні прогалини у навчанні або отримати інші шкідливі наслідки, які можуть вплинути на їхнє благополуччя, безпеку та перспективи у майбутньому.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
