70-річчя Конвенції про статус біженців – документ залишається актуальним сьогодні, в час зростання кількості вимушено переміщеного населення у світі

Право шукати притулку від переслідування є основним правом людини, закріпленим у статті 14 Загальної декларації про права людини 1948 року та є захищеним Конвенцією про статус біженців 1951 року як ключової складової міжнародного права.
Конвенція про статус біженців - це рятувальний інструмент захисту. В контексті триваючих воєн, конфліктів та переслідувань, а також рекордного рівня вимушеного переміщення, він продовжує захищати права та життя біженців. Сьогодні цей документ є так само актуальним, як і в 1951 році.
Як заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш "Ми не можемо стримати людей, які тікають задля порятунку свого життя. Вони прийдуть. Але ми маємо вибір - наскільки добре ми скеруємо їхнім приїздом і наскільки гуманно".
Конвенція про статус біженців 1951 року була одним із перших договорів, прийнятих після Другої Світової війни, що є частиною зароджуваної правової бази про права людини. У ній прагнули оформити мінімальний набір прав для осіб, які рятуються від переслідування – і, в першу чергу, це було не право бути поверненим у країну переслідування (те, що сталося, із жахливими наслідками, для груп євреїв та інших осіб, які втікали від нацистської Німеччини). Він залишається одним із найбільш ратифікованих договорів у всьому світі.
Конвенція є сучасним втіленням вікового інституту надання притулку, підкріпленого фундаментальними гуманітарними цінностями, і за час свого існування врятувала мільйони життів. Вона також забезпечує країни набором спільних принципів для кращого управління питаннями притулку та прав біженців.
Відповідно до Конвенції біженцям надаються такі права:

• Захист від вислання
• Відсутність покарання за нелегальний в'їзд на територію договірної держави
• Право на працю
• Право на житло
• Право на освіту
• Право на державну допомогу та підтримку
• Право на свободу віросповідання
• Право на доступ до судів та на справедливий розгляд
• Право на свободу пересування по території
• Право на оформлення посвідчення особи та проїзних документів

10 січня 2002 року Верховна Рада прийняла закон про приєднання до Конвенції 1951 року про статус біженців та Протоколу до неї 1967 року, роблячи Україну 144-ю країною-учасницею Конвенції.
Станом на початок 2021 року, в Україні проживає 2172 біженців та 2430 шукачів притулку із 30,5 мільйонів біженців та шукачів притулку, переміщених у всьому світі (дані згідно Звіту про глобальні тенденції 2020 року, опублікованому 18 червня цього року). Як зазначається у звіті, 86 відсотків біженців у світі живуть у країнах, що розвиваються або найменш розвинених країнах.
Україна пропонує статус біженця та додатковий захист тим, хто втік від переслідувань, загального насильства та конфліктів у своїх країнах. Більшість біженців та шукачів притулку в Україні орендують приватне житло в Києві, Одесі та Харкові, а деякі живуть у Львівській та Закарпатській областях. Вони походять із понад 60 різних країн, причому більшість - з Афганістану (біженці - 38%; шукачі притулку - 25%), Сирії (біженці - 24%; шукачі притулку - 7%), Російської Федерації (біженці - 6%; шукачі притулку-9%) та Сомалі (біженці-4%, шукачі притулку-5%).
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) було створено Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 14 грудня 1950 року з мандатом міжнародного захисту та рішень, серед іншого, сприяти "укладанню та ратифікації міжнародних конвенцій про захист біженців, контролюючи їхнє застосування та пропонувати поправки до них». УВКБ ООН є гарантом Конвенції 1951 року з унікальним мандатом, передбаченим міжнародним правом.
У цій якості УВКБ ООН високо цінує приєднання України до Конвенції 1951 року та роботу, проведену урядом України щодо створення національної правової бази для захисту біженців в Україні. Дійсно, Державна міграційна служба України, а також депутати Верховної Ради, Уповноважений ВРУ з прав людини та інші урядові та неурядові суб'єкти нещодавно почали роботу над законопроектом про надання захисту іноземцям та особам без громадянства. Зараз проект офіційно зареєстрований у парламенті під номером 3387 і очікує на розгляд у першому читанні на наступній сесії парламенту. Законопроект спрямований на вдосконалення процедури визначення статусу біженця та посилення захисту біженців в Україні. УВКБ ООН брало участь у кількох консультаціях щодо законопроекту та висловлювало свою позицію про певні положення законопроекту, де текст повинен бути краще узгоджений зі стандартами, викладеними в Конвенції 1951 року.
У цю 70-ту річницю Конвенції 1951 р. УВКБ ООН закликає всіх відповідних зацікавлених суб'єктів привести проект Закону про надання захисту іноземцям та особам без громадянства повністю у відповідність до Конвенції про статус біженців 1951 р. та внести цей важливий закон на розгляд для прийняття. Це був би найвидатніший спосіб відзначити в цьому році 70-річчя Конвенції 1951 року та висловити прихильність України принципам і правам людини, які вона закріплює.