Реєстрація народження особи без громадянства або особи з невизначеним громадянством

Реєстрація народження вперше

Підставою для проведення державної реєстрації народження є один із документів:

1. медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
2. медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
3. медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);
4. медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований.

Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) видається будь-кому з батьків або іншим особам, які проводитимуть реєстрацію дитини, закладом охорони здоров’я, на обліку якого перебував новонароджений (пункт 1.2. Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України 08 серпня 2006 року № 545 “Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті”).

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.

Залежно від строку, що сплив з моменту народження дитини, для її реєстрації необхідні документи:

Встановлення факту народження судом

Рішення суду про встановлення факту народження може бути отримане в результаті окремого провадження, що передбачено статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України. Для цього необхідно отримати письмову відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділ ДРАЦС) в реєстрації народження та звернутися до адвокатів БПД для складання заяви до суду.

Доказами для встановлення факту народження можуть слугувати наступні документи:

1. відповідь з пологового будинку про відсутність медичної документації в пологовому будинку (не збереглася документація тощо);
2. обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні;
3. медична картка (включаючи картку профілактичних щеплень);
4. довідка (характеристика) із сільської ради;
5. покази свідків;
6. підтвердження відсутності реєстрації народження за кордоном (у разі народження дитини поза межами території України).

На стадії підготовки звернення до суду необхідно мати:

1. письмову відмову відділу ДРАЦС у реєстрації народження;
2. документи, що підтверджують правильний вибір судової установи (заява подається за місцем проживання заявника) – довідка з Центру обліку бездомних громадян, довідка від ЖКГ, сільради, акт обстеження тощо;
3. ПІБ, адреси, контактні дані свідків (бажано близькі родичі, сусіди);
4. детально прописану прохальну частину заяви (ПІБ матері, серія і номер паспорту, підстава для запису про батька дитини).

У деяких випадках суд може призначити проведення аналізу ДНК для визначення спорідненості дитини з матір’ю або додаткові медичні дослідження для підтвердження віку дитини (медогляд, рентген плечового суглобу).

Повторне свідоцтво про народження

Відповідно до пункту 4 Глави IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до Закону України “Про нотаріат”, або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Під час пред’явлення адвокатом ордера до нього обов’язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

У разі, якщо факт народження особи було зареєстровано в іншій країні-члені колишнього СРСР, відділи ДРАЦС через Міністерство юстиції України направляють відповідні запити до органів юстиції відповідної країни в рамках Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року (Мінська конвенція).

За даними Міністерства юстиції України, в 1,674,835 актових записах про народження дітей в Україні Державного реєстру актів цивільного стану громадян складених з 24.08.1991 по 25.04.2021  відсутня інформація про громадянство обох батьків. Можно зробити висновок, що батьки та діти на момент складання актового запису були або особами з невизначеним громадянством або ОБГ.

За оцінками УВКБ ООН, з середини 2015 до кінця 2021 72,211 дітей, народжених на непідконтрольних уряду України районах Донецької та Луганської областей, ще не отримали свідоцтва про народження в Україні. Без українських свідоцтв про народження їм може загрожувати безгромадянство, оскільки в 14 років вони не зможуть звернутись за отриманням паспорту громадянина України. УВКБ ООН продовжує виступати за спрощення реєстрації народжень, щоб процедура відповідала конкретним потребам сімей на непідконтрольних територіях.

За неофіційними оцінками міжнародних і громадських організацій, а також відповідно до звіту Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (четвертий цикл моніторингу від 08.12.2011), чисельність ромів в Україні становить від 200 000 до 400 000 осіб. Від 4 до 8% відсутні паспорти. Значно більша кількість ромів із різних причин не має документів, які підтверджують інші юридичні факти (реєстрацію народження, право власності, реєстрацію місця проживання). Відсутність оплачуваної роботи та як наслідок пенсійного забезпечення створює підстави для соціальної незахищеності й поглиблює перешкоди в отриманні публічних послуг, соціальних гарантій і пільг. Обмежений доступ представників ромської національної меншини до безоплатної правової допомоги, через необізнаність щодо своїх прав на її отримання, а також через неможливість її отримати у випадку відутності паспорту у батьків, створює перешкоди у реєстрації народження дітей недокументованих ромів, які досягли 16 років і старшого віку. Є також випадки, коли безробітні батьки-роми не можуть дозволити собі оплатити послуги адвоката та судовий збір за встановлення факту народження їх дітей (віком від 16 років) у суді. Без свідоцтва про народження такі діти не можуть звернутись за отриманням паспорту у віці 14-17 років. У випадку реєстрації народження, але втраті свідотства про народження, особа по досягненню віку 18+ не може ані самостійно (через відсутність паспорту), ані через своїх батків (вони можуть представляти лише своїх неповнолітніх дітей) звернутись в ДРАЦС за витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.

УВКБ ООН закликає Міністерство охорони здоров’я України розробити внутрішнє розпорядження для пологових будинків щодо їх обов’язку видавати медичне свідоцтво про народження дітям, народженим в цих установах, незалежно від того, чи має на момент народження мати/батько/третя особа – паспорт/посвідку на проживання/довідку про звернення за захистом в Україні; посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/довідку про звернення за визнанням особою без громадянства.

УВКБ ООН також проводить адвокацію за внесення змін до законодавства, які б дозволили подавати документи для реєстрації народження дитини до будь-якого органу ДРАЦС незалежно від місця проживання/реєстрації батьків дитини. Ми також пропонуємо прибрати з Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні вимоги щодо надання медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о) в разі реєстрації народження дитини старшої 1 року.

11.06.2020 у Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт № 3635, який пропонує звільнити  від сплати судового збору батьків у справах про встановлення факту народження їх дітей. УВКБ ООН адвокатує за його якнайшвидше прийняття з метою забезпечення права дітей на реєстрацію народження, а також запобіганню випадків безгромадянства.