©UNHCR/Alina Kovalenko
«Після 30 років відданої служби на шахті, я отримав звання заслуженого шахтаря і вийшов на пенсію. Тепер же я ніхто, пусте місце, безхатько. Ми втратили все», розповідає 73-річний Євген, який разом із 70-річною дружиною Раїсою виїхав з охопленого війною Торецька, Донецької області, втративши їхній дім у травні 2023 року, а відтак попрощавшись з їхнім колишнім спокійним життям.
Ще до повномасштабного вторгнення Росії місто Торецьк було на передовій під час восьмирічного конфлікту на сході України, який переріс у війну в лютому 2022 року. Відтоді воно майже щодня зазнавало потужних обстрілів. Це змусило більшість населення, включно з Євгеном і Раїсою, прийняти рішення покинути місто або тижнями залишатися в бомбосховищах. Зараз Торецьк знаходиться менш ніж в 20 кілометрів від лінії фронту, і часті обстріли стали частиною буденності.
Спочатку подружжя залишалося у квартирі до останнього, поки було сил терпіти, аж поки в 9-поверховому будинку вже нікого не залишилось, а два сусідні під’їзди згоріли.
«Почалися сильні обстріли, кожен раз ми падали на підлогу, а коли була можливість, бігли в підвал. Це могло тривати півгодини, годину, дві. Часто здавалося, що все просто впаде. Світла, води, газу не було, нічого не було», згадує Євген. Квартира родини розташована на 6 поверсі, сам будинок – у самому центрі міста. Ще в 2015 році у нього вибило всі вікна. У 2022 році вікна вилетіли вдруге, у зв’язку з чим залишатися у квартирі взимку стало неможливим.
Photo: ©Proliska
Photo: ©Proliska
Photo: ©Proliska
Photo: ©Proliska
Певний час, подружжя жило в дочки у приватному будинку. Там була пічка, яка давала тепло родині, завдяки чому їм вдалося пережити ту складну зиму, з низькими температурами та частими відключеннями світла через удари по енергетичній інфраструктурі.
Навесні Євген і Раїса повернулись до себе додому, сподіваючись на покращення ситуації. Але ставало лише гірше. Їм досі доводилося бігати в підвал щоразу, коли місто обстрілювали чи бомбили. Особливо складно було для Євгена, який у 2014 році втратив зір і не міг самостійно пересуватися. Ліфт давно не працював, тож спускались сходами, підтримуючи один одного та намацуючи перила у темряві.
Навіть базові речі стали викликом: за водою доводилось стояти в черзі, інколи по 2 години, інколи на холоді, потім тягнути її на 6 поверх, щоб була можливість попрати, прибрати і готувати.
Наприкінці травня 2023 року Раїса та Євген вирішили виїхати в більш безпечне місце, і, взявши лише трохи одягу і документи, зупинилися у знайомих у Великій Багачці, Полтавської області. Вже там, вони зустрілися з місцевим партнером УВКБ ООН, Гуманітарною Місією «Проліска», та отримали допомогу із соціальним супроводом та юридичну консультацію, щоб допомогти Євгену оформити групу інвалідності, яку він не міг отримати з 2014 року.
©УВКБ ООН/Аліна Коваленко
«Соціальний супровід має дуже важливе значення для вразливих категорій людей, коли вони приїжджають в нове, незнайоме для них місто. Для здорової людини, особливо, якщо вона живе на околицях міста, може бути складністю виїхати в центр, знайти усі установи та медичні заклади. Для людини з інвалідністю – це неможливо. Ми дуже вдячні, що є люди, які відгукуються і сприяють цьому складному процесу. Наприклад, такі як лікар-офтальмолог, яка двічі на тиждень приїжджає з Миргорода в Полтаву і допомагає із встановленням діагнозів», поділився Олександр Пилипенко, спеціаліст соціального супроводу Гуманітарного центру «Проліска» у Полтавській області.
«Проліска» також надала непродовольчу допомогу: засоби гігієни, матраци, ковдри, подушки, кухонні набори, а також допомогла зареєструватися на багатоцільову грошову допомогу від УВКБ ООН.
«Ми дуже вдячні, що зустріли таку професійну команду з «Проліски», яка миттєво відгукнулася та підтримала нас у цьому складному процесі. Були моменти, коли опускалися руки, і Олександр нас заспокоював, підбадьорював. Тепер, коли у Євгена є документи, цей величезний тягар впав з наших плечей», розповіла Раїса.
Завдяки непохитній підтримці наших донорів, таких як Італія, близько 450 000 людей отримали юридичну підтримку від УВКБ ООН та його партнерів з початку 2023 року.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
