Безгромадянство або ситуація, коли людина не визнається громадянином жодної країни, впливає на мільйони людей у всьому світі.
Потрібно робити ще більше, щоб вирішити важке становище мільйонів людей у всьому світі, які все ще не мають громадянства, закликало УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців, сьогодні, коли відзначається сім років з моменту запуску кампанії УВКБ ООН #ЯІсную (#IBelong) для припинення безгромадянства.
«За останні декілька років було досягнуто значного прогресу, але уряди повинні зробити більше, щоб закрити юридичні та політичні прогалини, які продовжують залишати мільйони людей без громадянства або дозволяють дітям народжуватися без громадянства», – сказав Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді.
Безгромадянство або ситуація, коли людина не визнається громадянином жодної країни, впливає на мільйони людей у всьому світі. Люди без громадянства часто не мають доступу до самих основних прав, включно з можливістю ходити в школу, легально працювати, отримувати медичні послуги, одружуватися або реєструвати народження дитини.
З тих пір, як УВКБ ООН розпочало свою кампанію #ЯІсную (#IBelong) у 2014 році, щоб привернути увагу та виступити за припинення безгромадянства на глобальному рівні, понад 400 000 осіб без громадянства в 27 країнах отримали громадянство, тоді як десятки тисяч людей в Азії, Європі, Африці та Північній Америці тепер мають шлях до громадянства в результаті нещодавно прийнятих законодавчих змін.
Протягом останніх семи років 29 держав приєдналися до Конвенцій про припинення безгромадянства, що свідчить про посилення політичної волі до викорінення безгромадянства.
«Нас підбадьорює цей глобальний імпульс для боротьби з безгромадянством, яке спільними зусиллями держав ми можемо викорінити. Але якщо прогрес не прискориться, мільйони тих, хто залишиться позбавленим громадянства, застрягнуть у замкненому колі прав людини, не маючи доступу навіть до найосновніших прав», – сказав Гранді.
Безгромадянство має багато причин, які, як правило, є результатом прогалин або недоліків у законах про громадянство та способів їх виконання. Дискримінація, у тому числі за ознаками етнічної приналежності, релігійних поглядів та статі, є основною причиною безгромадянства.
Оскільки вони не визнаються громадянами, особи без громадянства часто позбавлені законних прав або доступу до основних послуг. Це робить їх політично та економічно маргіналізованими та вразливими для дискримінації, експлуатації та зловживань. Вони також можуть не мати доступу до тестування на COVID-19, лікування чи вакцинації, а також можуть мати обмежений доступ до підтримки чи захисту перед обличчям кліматичних ризиків.
Уряди мають право впроваджувати правові та політичні реформи, які можуть допомогти особам без громадянства на їхній території отримати громадянство або запобігти виникненню безгромадянства, іноді одним розчерком пера, або відносно простими правовими змінами. Це залишається проблемою, яку можна легко уникнути та вирішити.
Десятирічна кампанія УВКБ ООН #ЯІсную (#IBelong) закликає держави покласти край безгромадянству до 2024 року.
Довідкова інформація:
У всьому світі згідно статистичних звітів УВКБ ООН нараховується 4,2 мільйона осіб без громадянства у приблизно 94 країнах. Враховуючи, що більшість країн не збирають жодних даних про безгромадянство, фактична цифра вважається значно вищою.
На сьогоднішній день 96 держав є учасницями Конвенції 1954 року про статус апатридів, а 77 держав є учасницями Конвенції 1961 року про скорочення безгромадянства.
З моменту початку кампанії #ЯІсную (#IBelong):
• Більше ніж 400 000 осіб колись без громадянства отримали підтвердження своєї національності. Тільки у 2020 році понад 67 000 справ щодо безгромадянства були вирішені у 27 країнах.
• У деяких країнах законодавчі зміни забезпечать шлях до громадянства ще десяткам тисяч [наприклад: Кенія, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан, Іран, Казахстан].
• 29 держав приєдналися до Конвенцій про скорочення безгромадянства. Сьогодні 96 держав є учасницями Конвенції 1954 року про статус апатридів, а 77 держав є учасницями Конвенції 1961 року про скорочення безгромадянства.
• Протягом останніх десяти років понад 800 000 осіб вирішили свою проблему безгромадянства.
• Мережі громадянського суспільства з питань безгромадянства були створені в Південній Африці, Азії, Центральній Азії та на Близькому Сході, доповнюючи ті, що вже існують у Європі та Америці.
• У 2016 році УВКБ ООН та ЮНІСЕФ спільно заснували Коаліцію за право кожної дитини на громадянство, до якої зараз входять 77 неурядових організацій, Агентства ООН та партнерські організації по всьому світу.
Безгромадянство виникає в різних контекстах. Цілі населення країн можуть стати особами без громадянства за одну ніч через політичні чи юридичні директиви або перекреслення державних кордонів. Інші стають особами без громадянства через адміністративні перешкоди. Вони просто провалюються через тріщини системи, яка їх ігнорувала або нехтувала ними. Зростання вимушеного переміщення, нелегальна міграція та дискримінація груп меншин також можуть збільшити ризик безгромадянства.
COVID-19 посилив труднощі та несправедливість, з якими стикаються люди без громадянства. Без приналежності до громадянства багато осіб без громадянства не мають доступу або не охоплені основними послугами охорони здоров’я та захисту, вакцинами та мережами соціального захисту. Вони надзвичайно вразливі перед обличчям цієї пандемії.
COVID-19 як ніколи продемонстрував необхідність включення та невідкладність вирішення проблем без громадянства. Ми не всі будемо захищені, якщо кожен із нас не буде захищений. Відчуження нікому не приносить користі, і це не в інтересах будь-кого чи будь-якої держави, щоб люди були без громадянства та були на маргінесі суспільства.
Нам потрібно бути пильними і активізувати наші зусилля. Зростають шкідливі форми націоналізму, расизму та дискримінації меншин та інших маргіналізованих груп і ставлять прогрес під ризик повернення у зворотній бік.
Хоча було досягнуто великих успіхів у боротьбі з безгромадянством в усьому світі, мільйони людей залишаються без громадянства. Щоб досягти цілей кампанії #ЯІсную (#IBelong) щодо викорінення безгромадянства до 2024 року, ми повинні подвоїти зусилля, щоб вирішити цю образу людства у 21 столітті. Безгромадянство можна подолати за допомогою політичної волі. Давайте подбаємо про те, щоб нікого не залишити позаду.
Цей прес-реліз доступний тут
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
