Кількість нових звернень про надання притулку зменшилися на третину порівняно з тим самим періодом 2019 року
Хоча повна картина на 2020 рік ще не сформована, УВКБ ООН, Агентство ООН з питань біженців, з’ясувало що в середині року глобальне примусове переміщення перевищило 80 мільйонів, згідно з опублікованим сьогодні у Женеві звітом про тенденції глобального вимушеного переміщення.
На початку цього року близько 79,5 мільйонів людей були вимушені покинути свої домівки через переслідування, конфлікти та порушення прав людини. До цієї кількості ввійшли 45,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 29,6 мільйона біженців та інших осіб, примусово переміщених за межі своєї країни, та 4,2 мільйона шукачів притулку. Існуючі та нові конфлікти, а також пандемія коронавірусу різко вплинули на їхнє життя у 2020 році.
Попри заклик Генерального секретаря ООН у березні про глобальне припинення вогню, у той час, коли світ бореться з пандемією, конфлікти та переслідування тривали. Насильство в Сирії, Демократичній Республіці Конго, Мозамбіку, Сомалі та Ємені призвело до нових переселень у першій половині 2020 року. Значне нове переміщення населення також було зареєстровано в регіоні Центральної Африки Сахель, оскільки цивільне населення зазнає жорстокого насильства, в тому числі відбуваються зґвалтування і страти.
«Міжнародна спільнота не може досягнути мирних рішень в той час як вимушене переселення подвоїлося за останнє десятиліття», – заявив Філіппо Гранді, Верховний комісар ООН у справах біженців. «Ця критична ситуація продовжиться, якщо світові лідери не припинять війни».
Окрім спричинення глобальної надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров’я, COVID-19 створив ще й додаткову кризу стосовно захисту та забезпечення засобів до існування для людей, які змушені тікати. Вірус порушив усі аспекти людського життя та значно погіршив існуючі проблеми для вимушено переміщених осіб та осіб без громадянства.
Деякі заходи щодо стримування поширення COVID-19 ускладнили доступ біженців до захисту. На піку першої хвилі пандемії у квітні 168 країн повністю або частково закрили свої кордони, 90 країн не робили винятку для людей, які шукають притулку. З тих пір, за підтримки та завдяки досвіду УВКБ ООН, 111 країн знайшли прагматичні рішення, щоб забезпечити повну або часткову роботу їхньої системи притулку, одночасно вживаючи необхідних заходів для припинення розповсюдження вірусу.
Незважаючи на такі заходи, кількість нових звернень про надання притулку зменшилися на третину порівняно з тим самим періодом 2019 року. Тим часом основні фактори, що призводять до конфліктів у всьому світі, залишаються невирішеними.
У 2020 році було знайдено менше довготривалих рішень для переміщених осіб порівняно з аналогічним періодом попередніх років. Лише 822 600 переміщених людей повернулися додому, більшість – 635 000 – були ВПО. Повернення біженців зменшилось на 22 відсотки порівняно з 2019 роком – у першій половині цього року відбулося 102 600 добровільних репатріацій.
Переселення біженців були тимчасово припинені з березня по червень через обмеження пов’язані з COVID-19. Отже, за перші шість місяців 2020 року, як показує офіційна статистика різних країн було переселено лише 17 400 біженців, що вдвічі менше показника 2019 року.
Хоча фактична кількість осіб без громадянства залишається невідомою, 79 країн світу повідомили про 4,2 млн осіб без громадянства на своїй території.
УВКБ ООН щороку у червні публікує дані про примусове переміщення у своїх звітах “Глобальні тенденції”. Опублікований сьогодні звіт про середньорічні тенденції доступний тут.
Глобальну статистику переміщення можна отримати за посиланням https://www.unhcr.org/refugee-statistics/.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
