УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців, сьогодні закликає країни у всьому світі зробити більше, щоб знайти домівки для мільйонів біженців та інших людей, переміщених через конфлікти, переслідування чи події, що серйозно порушують громадський порядок.
Як сьогодні показали результати оприлюдненого звіту, вимушене переміщення нині торкнулось більше одного відсотка людства – 1 із 97 людей – і все менше й менше з тих, хто тікає, зможуть повернутися додому.
Щорічний звіт УВКБ ООН про Глобальні тенденції, який на два дні випереджає Всесвітній день біженців 20 червня, показує, що станом на кінець 2019 року було переміщено безпрецедентні 79,5 мільйонів осіб.
У звіті також відзначається зменшення перспектив для біженців, коли йдеться про сподівання на швидке вирішення їхнього становища. У 90-ті роки, щороку, в середньому 1,5 мільйона біженців могли повертатися додому. За останнє десятиліття це число впало приблизно до 385 000, а це означає, що зростання переміщення на сьогоднішній день набагато випереджає рішення.
“Ми спостерігаємо змінену реальність у тому, що вимушене переміщення в наш час є не тільки значно більш поширеним, але просто більше не є короткотерміновим і тимчасовим явищем“, – сказав Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. “Не можна очікувати, що люди житимуть у стані потрясіння протягом багатьох років без шансів повернутися додому, чи сподіватися побудувати майбутнє там, де вони є. Нам потрібно принципово нове і більш прийнятне ставлення до всіх, хто тікає у пошуках безпечного притулку, у поєднанні зі значно більш рішучим потягом до розв’язання конфліктів, які тривають роками, і які лежать в основі таких величезних страждань“.
Звіт УВКБ ООН про Глобальні тенденції свідчить, що із 79,5 мільйонів людей, які зазнали переміщення наприкінці минулого року, 45,7 мільйонів – це люди, які втекли в інші райони своїх власних країн. Решта – це люди, переміщені в інші місця, з них 4,2 мільйона – люди, які очікують результатів прохання про надання притулку, в той час як 29,6 мільйона – біженці (26 мільйонів), а інші вимушено переміщені за межі своєї країни.
Щорічне збільшення, з цифри 70,8 мільйона станом на кінець 2018 року, є результатом двох основних факторів. Перший фактор – викликає занепокоєння нове переміщення у 2019 році, зокрема в Демократичній Республіці Конго, регіоні Сахель, Ємені та Сирії – остання зараз на дев’ятому році конфлікту і самостійно дає 13,2 мільйона біженців, шукачів притулку та внутрішньо переміщених осіб, що складає шосту частину світової загальної кількості переміщених осіб.
Другий фактор – це ситуація венесуельців за межами їхньої країни, багато з яких не є юридично зареєстрованими як біженці чи шукачі притулку, але для них необхідні механізми захисту.
І всередині цих чисел є безліч індивідуальних і дуже особистих криз. Більше дітей (приблизно 30–34 мільйони, десятки тисяч без супроводу) серед переселенців, ніж, наприклад, усього населення Австралії, Данії та Монголії разом. Тим часом частка переміщених осіб у віці від 60 років і старше (4 відсотки) набагато нижче, ніж у світового населення (12 відсотків) – це статистика, яка говорить про незмірне серцебиття, відчай, жертву та розлуку близьких людей.
8 речей, які потрібно знати про вимушене переміщення
– 100 мільйонів людей щонайменше були змушені покинути свої домівки за останнє десятиліття, шукаючи безпечного притулку в своїх або за межами своїх країн. Тікає людей більше, ніж налічується усього населення Єгипту, 14-ї найбільш населеної країни у світі.
– Вимушене переміщення майже вдвічі збільшилося з 2010 року (41 мільйон тоді проти 79,5 мільйонів зараз).
– 80 відсотків переміщених людей у світі перебувають у країнах чи на територіях, які постраждали від гострої продовольчої нестачі та недоїдання – багато з них країни, які зазнають кліматичних та природних катастроф.
– Понад три чверті біженців у світі (77 відсотків) потрапляють у ситуації тривалого переміщення – наприклад, ситуація в Афганістані, яка триває вже п’яте десятиліття.
– Більше ніж вісім із кожних 10 біженців (85 відсотків) перебувають у країнах, що розвиваються, як правило, сусідній країні з тією, з якої вони втекли.
– На п’ять країн припадає дві третини людей, переміщених через кордони: Сирія, Венесуела, Афганістан, Південний Судан та М’янма.
– Звіт про Глобальні тенденції враховує усі основні групи переміщеного населення та біженців, включаючи 5,6 мільйона палестинських біженців, які знаходяться під опікою Агентства ООН з питань допомоги у Палестині.
– Зобов’язання щодо сталого розвитку до 2030 року “не залишити нікого позаду” тепер явно включає біженців, завдяки новому показнику щодо біженців, затвердженому Статистичною комісією ООН у березні цього року.
****
ПРИМІТКА: звіт УВКБ ООН про Глобальні тенденції виходить паралельно з його щорічним Глобальним звітом, у якому повідомляється про заходи, які УВКБ ООН вживає для допомоги тим, хто вимушений тікати, та особам без громадянства.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
