22 травня 2014 року у сім’ї Романа та Ірини народилася Дарина*. Через чотири дні, коли родина повернулася у свій будинок, розташований біля «лінії розмежування», вони побачили, що у результаті прямого попадання снаряду в будинок, зайнялась пожежа і полум’я знищило все майно і частково будинок.
З початком бойових дій будинки їх батьків, які жили неподалік, також зазнали серйозних руйнувань. Роман пояснив, що від їх будинку залишилась лише невелика прибудова. Але навіть у ній були розбиті вікна і двері та пошматований дах. На щастя, ніби маючи передчуття, Роман врятував документи та за декілька днів до подій відніс їх до батьків.
«Документи нам чудом вдалося врятувати – за декілька днів до цих подій я відвіз їх у дім батьків, бо відчував, що на той час у них було трохи безпечніше, ніж в нас», – пояснює Роман.
Після пожежі вони зняли квартиру неподалік. Але Роман продовжує періодично приходити до їх старого будинку, щоб дещо відремонтувати і просто поглянути на нього. Однак він зауважив, що те, що залишилося від їхнього дому, погіршується з кожним днем через вплив сонця, дощу, а також сильних снігопадів, характерних для українських зим.
До початку конфлікту, чоловік працював охоронцем у торговому центрі. Ця будівля також потрапляла під обстріл двічі. Перший раз у торгівельному залі було поранено 6 чоловік, деякі з них навіть отримали інвалідність. У другий раз під обстріл потрапили офісні приміщення. На щастя, людей там не було.
Після того, як магазин закрився, чоловік залишився без роботи. Грошей на будівельні матеріали у сім’ї не було. Пізніше йому нарешті вдалося знайти роботу – тепер він торговий представник в кондитерській компанії, але працювати більше двох днів на тиждень йому поки не дають. Родина має невеликий прибуток, усі заощаджені кошти йдуть на їжу і одяг для дитини. Дівчинка швидко росте, тому речі доводиться купувати дуже часто. Підтримки у сім’ї немає, батьки також у скрутному становищі. Не дивлячись на шкоду, якої зазнав їх будинок, Роман не втрачає надії, що скоро з’явиться можливість повернутися додому.
Роман із сумом пригадує той день, коли вони вперше побачили свій будинок спаленим. «На нашій вулиці немає родини, яка б не постраждала в результаті конфлікту». Зараз, той район, де жила родина досі страждає від обстрілів, і тому вони не часто туди навідуються, щоб не наразитися на небезпеку. Також існує ризик нападу вандалів, які приходять туди, щоб забрати те, що вціліло в будівлях.
Роман каже, що найбільш травматичний досвід для нього – це бачити вбитими своїх сусідів. «Я бачив тих, хто залишився, і не вижив. Ще декілька днів після смерті їхні тіла все ще залишались там. Їх ніхто не забирав. Нам пощастило, ми вижили, але втратили будинок», – ділиться Руслан.
Через декілька років виживання, він нарешті почув від свого друга про можливість отримати будівельні матеріали від Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Цього року УВКБ ООН, разом із партнерськими організаціями, такими як Центр Розвитку Донбасу, зосередило увагу на наданні наборів для відновлення житла для сімей, які проживають у важкодоступних районах Донецької області.
Завдяки цій підтримці, родина отримала базовий набір будівельних матеріалів, до складу якого входять OSB плити, брезент (тарпаулін), балон монтажної піни, плівка, цвяхи, брус і дошки. За допомогою отриманого матеріалу вони відремонтували усе, що було пошкоджено в прибудові: застелили дах тарпауліном, закрили вікна плівкою та листами OSB.
Коли конфлікт врешті-решт стихне, вони зможуть скористатися додатковою підтримкою УВКБ ООН: повною реконструкцією свого будинку. Однак, оскільки конфлікт все ще триває, гуманітарні агентства, такі як УВКБ ООН, чекають більш сприятливого моменту, коли обстріли припиняться.
«Тепер опади не будуть руйнувати будівлю ще більше, а в майбутньому, коли тут стане безпечно, можливо ми і зовсім зможемо привезти доньку додому», – ділиться планами Руслан.
Усього, в рамках реалізації проекту, у 2019 році була надана допомога 210 особам, які проживають у важкодоступних районах поблизу «лінії розмежування» біля Донецька і мають пошкоджене житло. Це був перший раз, коли УВКБ ООН отримало доступ до території, де живе Роман та його родина.
Розподіл базових будівельних наборів у важкодоступних районах Донецька можливий завдяки підтримці таких донорів, як Центральний фонд реагування на надзвичайні ситуації, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Швеція, Норвегія та Данія.
*Зверніть увагу, що імена осіб, які фігурують у цій історії, були змінені з метою їх безпеки
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
