Пані Марина та її сім’я були змушені переміщуватися двічі: щоразу, коли їхнє село в Донецькій області на сході України зазнавало обстрілів. Тепер їм доводиться виживати у напівзруйнованому будинку, де пані Марина доглядає за чотирма поколіннями своєї сім’ї та сподівається, що настане мир, який дозволить їм мати щасливе та безпечне життя.
Одинока мати у забутій світом зоні конфлікту на сході України плекає надію про настання миру.
У власний будинок пані Марини у місті Красногорівка кілька разів влучали снаряди, і вона переїхала до будинку сусідів через декілька вулиць. Через два роки той будинок також зазнав сильних пошкоджень через артобстріли, і сім’ї довелося виїхати.
Власник покинутої садиби у майже безлюдній місцевості на околиці міста дозволив їм проживати там, і Марина стала жити під одним дахом із чотирма поколіннями родини: від бабусі до онуків, у будинку без проточної води та жодної вцілілої шибки.
«Дякувати Богу, що ми всі ще живі», – сказала Марина у розмові з представником УВКБ ООН.
Вона знайшла роботу; працювати доводиться по 12 годин на день, заробляючи 75 дол. США на місяць. Марина докладає всіх зусиль, щоб забезпечити комфортне життя своїй родині. Підтримка з боку УВКБ ООН допомогла Марині впоратися з витратами на повсякденне життя.
Ця сім’я та ще 1,5 мільйона людей змушені були покинути свої оселі внаслідок збройного конфлікту, забутого більшістю країн світу.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
