Повномасштабна війна в Україні наближається до третього року з її початку, затягуючи невизначеність та вигнання мільйонів переміщених осіб

Після двох років повномасштабної війни в Україні на тлі масових руйнувань, постійних обстрілів і ракетних ударів по всій країні майбутнє мільйонів людей, які покинули свої домівки, сповнене невизначеності.
Оскільки війна триває, гуманітарна ситуація залишається важкою всередині України, де майже 40% населення потребує гуманітарної допомоги та захисту. Багато осіб стикаються з війною і переміщенням не вперше, оскільки цього тижня минає 10 років із початку війни на сході України.
Наразі майже 6,5 мільйона біженців з України шукають притулку по всьому світу, у той час, як майже 3,7 мільйона людей залишаються вимушено переміщеними всередині країни.
Згідно з попередніми висновками останнього дослідження Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН), більшість опитаних українських біженців і внутрішньо переміщених осіб (65% і 72% відповідно) все ще висловлюють бажання одного дня повернутися додому. Однак їхня частка знизилася, і більше людей висловлюють невизначеність через постійну війну.
Звіт УВКБ ООН «Життя на паузі: наміри та перспективи українських біженців, людей, які повернулися, та ВПО» ґрунтується на інтерв'ю, проведених у січні та лютому цього року, з майже 9 900 українськими біженцями, внутрішньо переміщеними особами та домогосподарствами, які повернулися, всередині країни та за її межами.
Переселенці, яких опитали, переважно називали небезпеку в Україні основним чинником, що гальмує їхнє повернення, тоді як іншими проблемами були брак економічних можливостей та житла. Ключовим пріоритетом для УВКБ ООН є ремонт будинків в Україні, щоб люди могли залишатися у своїх домівках. На сьогодні відремонтовано понад 27 500 будинків. Проте серед опитаних в Україні людей, які повернулися, понад половина (55%) зазначила, що можливостей працевлаштування було менше, ніж вони думали.
Турбує те, що значна частина опитаних українських біженців (близько 59%) вказали, що вони можуть бути змушені повернутися додому, якщо і далі стикатимуться з проблемами в країнах перебування, в основному пов'язаними з можливостями роботи та юридичним статусом усупереч тому, що це не їхній бажаний вибір через постійну війну.
Попередні звіти також вказують на те, що біженці з особливими потребами та вразливостями, зокрема літні люди та люди з інвалідністю, також розглядають можливість повернення насамперед через передбачуваний брак інших варіантів.
Ця криза біженців помітно визначається роз’єднанням сімей, адже багато чоловіків залишаються в Україні, що часто спричиняє проблеми для тих, хто був змушений покинути країну, і тих, хто залишився позаду, без підтримки сім'ї. Звіт засвідчує, що возз'єднання сімей було основним чинником для повернення біженців, які повернулися додому остаточно.
Зараз дедалі більше біженців здійснюють короткострокові візити в Україну —  майже 50% порівняно з 39% минулого року, в основному для відвідування членів сім'ї, але також для перевірки своєї власності. У Позиції УВКБ ООН щодо добровільного повернення до України вказано, що такі візити зрештою можуть допомогти сприяти повністю обґрунтованим рішенням щодо довгострокового повернення, коли цьому сприятимуть умови.
УВКБ ООН закликає країни перебування біженців підтримувати гнучкий підхід щодо їхніх короткострокових візитів в Україну, і щоби правовий статус біженців і пов'язані з ним права в країні перебування не залежали від візитів тривалістю менш як три місяці. Захист і потреби біженців мають бути забезпечені, допоки вони не зможуть добровільно повернутися додому сталим чином, у безпеці й гідності.
Поки триває війна, біженці, внутрішньо переміщені та постраждалі від війни люди, які залишилися в прифронтових районах, потребують термінової підтримки. У той час, як стійкість людей залишається сильною і зусилля з відновлення в багатьох областях набирають обертів, це потрібно й далі підтримувати, інакше захист і стійкість українців опиняться під загрозою.
УВКБ ООН звертається з проханням виділити 993,3 млн дол. США, з яких 599 млн дол. США передбачено на підтримку людей в Україні, а решту —  на підтримку біженців у країнах перебування. Наразі ситуація в Україні фінансується лише на 13%. Якщо не буде надано своєчасного фінансування, ми будемо змушені скоротити основну діяльність в Україні та сусідніх країнах.
Не можна забувати народ України, який щодня живе з наслідками цієї війни. Ми бачили неймовірний вияв солідарності та підтримки України, і настільки необхідна підтримка не може зупинитися зараз.
Примітки для редакторів:
Минулого місяця Організація Об'єднаних Націй та її партнери спільно звернулися із закликом виділити 4,2 мільярда доларів на підтримку постраждалих від війни громад в Україні, українських біженців та їхніх приймаючих громад у регіоні упродовж 2024 року. Загалом плани реагування спрямовані на підтримку приблизно 10,8 мільйона людей в Україні та регіоні.
Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС) координує реагування всередині України. Цей план гуманітарних потреб і реагування вимагає 3,1 мільярда доларів на 2024 рік і орієнтований на надання допомоги 8,5 мільйона людей. Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) координує Регіональний план реагування на біженців (RRP), який вимагає 1,1 мільярда доларів і націлений на 2,3 мільйона біженців і приймаючих громад.
Читайте звіт УВКБ ООН «Життя на паузі: наміри та перспективи українських біженців, людей, які повернулися, та ВПО №5 Огляд та висновки».
Додаткову інформацію можна знайти тут:

• Огляд Плану гуманітарних потреб та реагування та Регіонального плану реагування на біженців 2024.
• Інформаційний бюлетень 1: Переміщення населення України.

Контакти:

• В Україні: Елізабет Арнсдорф Хаслунд,[email protected], +38 (095) 239 00 72
• У Женеві: Луїза Донован,[email protected], +41 79 217 30 58
• У Женеві: Шабія Манто,[email protected], +41 79 337 7650