Пережити обстріли, переміщення, повені, а тепер з острахом чекати на холодну зиму: суворі реалії життя на півдні України
Пережити обстріли, переміщення, повені, а тепер з острахом чекати на холодну зиму: суворі реалії життя на півдні України
Коли в червні 2023 року було зруйновано греблю Каховської ГЕС, для громад і сімей регіону, які вже зазнали величезних страждань після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, ситуація стала ще жахливішою.
«За останні 20 місяців ми були свідками того, як російські солдати вторглися в наше село, ми пережили інтенсивні обстріли та вимушене переміщення. Після повернення в село ми сподівалися налагодити життя і відбудувати житло, але потім нас затопило», – розповідає 21-річна Анна.
Вчителька місцевої школи Анна живе з мамою та молодшою сестрою в селі Афанасіївка Миколаївської області. Почувши про руйнування Каховської ГЕС, вони навіть не думали, що вода дійде до їхнього села, яке розташоване за 120 кілометрів. Але вже наступного дня будинки затопило, а дороги стали непроїзними.
Анні та її родині вдалося залишити будинок до того, як прибула вода. Їх прийняли родичі в безпечнішому районі, і звідти вони стежили за ситуацією в рідному селі по відео в Інтернеті та соціальних мережах.
«Нас шокувало те, як швидко наше село затопило. Найбільше нас хвилювало, що вода може перемістити міни та занести їх у село. Це було найстрашніше».
Вода пошкодила їхній будинок, залишивши на стінах шар темної глини. Вона знищила сад і підвал, а також всі меблі, якідовелося викидати, а паркан повністю завалився.
«Зайшовши в наш будинок після повені, ми не могли повірити своїм очам. Тут наче пронісся торнадо. Потік води був настільки потужний, що змив усе на своєму шляху», – розповідає Анна і додає, що довелося ремонтувати всі стіни та підлогу.
Використовуючи матеріали для екстреного ремонту житла та іншу допомогу, надану УВКБ ООН та його партнерами, сім’я Анни, як і багато інших людей, які постраждали від повені внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС, змогла відремонтувати свій будинок.
Зараз Анна хвилюється через прийдешню зиму.
«Зимові місяці в нашому селі морозні, тому ми боїмося відключень електроенергії та світла, як це було минулої зими. Після всього, що ми пережили, я просто хочу залишитися в нашому домі разом із сім’єю», – каже Анна.
Село Афанасіївка – одне з 29 населених пунктів, які сильно постраждали від затоплення внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Руйнівний потік води зруйнував життя людей, домівки та надії на стабільність, викликавши термінову потребу в евакуації багатьох людей, які проживають там, а також у наданні гуманітарної допомоги.
Руйнівні наслідки знищення ГЕС поширилися й на сусіднє село Юріївка, де подружжя Василь і Наталія Берест, обом за шістдесят, працюють на місцевій зрошувальній станції. Вони також піклуються про свій сад і невелике господарство з різними тваринами.
Після руйнування греблі ГЕС вже через лише кілька годин їхнє село почало затоплювати, і рівень води швидко піднявся. Василь поспішав додому з роботи, налаштований рятувати все, що міг.
«Я озирнувся й побачив, що стою по груди у воді, обома руками тримаю качок і відчайдушно намагаюся врятувати їх від затоплення», — пригадує Василь.
Важливо було діяти швидко – наступного дня рівень води піднявся до висоти даху їхнього будинку, і все, що було збудовано та нажито за 40 років шлюбу та життя, було на межі затоплення.
Через чотири дні вода почала спадати, що дозволило Василю та Наталії оцінити залишки конструкції будинку. На щастя, стіни та дах витримали підтоплення, і вони вирішили почати ремонт, як тільки будинок висохне. Використовуючи будівельні матеріали, надані УВКБ ООН, та завдяки власним ресурсам й підтримці родини, Василь і Наталія успішно відремонтували будинок, забезпечивши можливість повернення додому до зими.
«Ми не знаємо, які виклики принесуть зимові місяці, але ми сповнені рішучості залишитися тут, залишитися вдома. Наше місце саме тут», – сказала Наталія.
Відразу після руйнування греблі Каховської ГЕС в червні 2023 року УВКБ ООН та його партнери надали понад 80 000 предметів першої необхідності, таких як ліжка, матраци, подушки, постільна білизна, ковдри, рушники, кухонні набори та гігієнічні набори. Постраждалим людям надали психосоціальну підтримку, консультації та транспортні послуги, а понад 12 000 людей, які постраждали від повені, були зареєстровані у програмі багатоцільової грошової допомоги.
"Потік води був настільки потужний, що змив усе на своєму шляху".
На прохання влади Миколаївської області УВКБ ООН та його місцевий НУО-партнер «Десяте квітня» розповсюдили необхідні будівельні матеріали для підтримки 210 будинків, пошкоджених через затоплення. Матеріали включали цемент, деревину, блоки, покрівельні матеріали та матеріали для внутрішніх ремонтних робіт, наприклад обваленої стелі або пошкодженої сантехніки.
«Я рада бачити, що підтримка, яку ми вже надали, практично допомогла сім’ям відремонтувати свої будинки, зруйновані війною та повінню, до настання зими, але я поділяю занепокоєння, висловлене багатьма людьми, з якими я зустрічалась, щодо майбутньої зими», – заявила Представниця УВКБ ООН Кароліна Ліндхольм Біллінг, відвідавши постраждалі райони.
«Ймовірно, буде дуже холодно, і ми боїмося, що холодна та волога погода взимку матиме ще більший вплив на людей через атаки на критичну інфраструктуру. Тому УВКБ ООН приділяє першочергову увагу нашим заходам, спрямованим на підготовку до зимового періоду у найближчі місяці, щоб допомогти людям швидко утеплити свої будинки, покрити збільшені витрати на опалення та тверде паливо та отримати такі зимові речі, як термоковдри. Завдяки своєчасному та щедрому фінансуванню від наших донорів, у тому числі Європейського Союзу, УВКБ ООН та наші партнери зроблять усе від нас залежне, щоб зробити внесок у колективні заходи з підготовки до зими, щоб люди в Україні могли залишатися в безпеці та теплі цієї зими».