Втатити дім чи громаду – це жахливо. Але після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2023 року, це є реальністю для близько 1,4 мільйона домогосподарств по всій Україні. Третина таких домівок пошкоджена та не підлягає ремонту.
А поки зруйновані будинки знаходяться на стадії ремонту, УВКБ ООН надає модульні будинки сім’ям, які постраждали від війни, щоб допомогти їм та громадам отримати дах над головою.
Надаючи місце для проживання, УВКБ ООН допомогає стабілізувати життя, захистити людей від ризиків переміщення та надати їм можливість жити в своїх громадах з гідністю. Надання безпечного простору, який можна назвати «домом», може врятувати життя.
13 червня колеги УВКБ ООН, які займаються питаннями житла та захисту здійснили моніторинговий візит до Чернігівської області, щоб відстежити доставку та встановлення дев’яти модульних будинків, а також почути думки сімей, які зараз проживають у цих збірних будинках українського виробництва.
Чернігівська область, розташована на північний схід від Києва та межує з Російською Федерацією та Білоруссю, у березні та квітні 2022 року сильно постраждала від повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Згідно з другою Швидкою-оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення в Україні (лютий 2022 – лютий 2023), житловому фонду було завдано збитків на 1,833 млн доларів США.
Водночас Чернігівська область є однією з територій, яка була швидко повернута під контроль Уряду України, і сьогодні там має безпекові умови, що сприяють відновленню, та довгостроковим рішенням.
Модульний будинок – це збірний будинок для тих, хто повністю втратив свою домівку, який доставляється та встановлюється на їхній землі або на доступних місцевих ділянках у їх громадах у існуючих районах та в межах існуючої соціальної та фізичної інфраструктури. Вони прості в обслуговуванні та мають повну функціональність будинку (стандартна кухня, меблі, туалет, ванна кімната, техніка).
Дев’ять модульних будинків, які ми відвідали, є частиною пілотної партії зі 100 таких будинків, встановлення яких наближається до завершення. Усі 100 були виготовлені на місцевому ринку українською компанією, і за умови відповідного догляду та технічного обслуговування, будинки можуть прослужити ціле покоління. Вони також адаптовані до українського клімату, щоб підтримувати комфортну температуру в приміщенні протягом року.
Перший будинок, який ми відвідали, належить Марії, де вона живе з чоловіком і двома дітьми. Коли ми приїхали, її чоловік був на роботі, а мама була з нею. Марія розповідає, як вони поїхали з дому в перший день війни і поїхали шукати притулку до Чернігова. Перед переміщенням далі вони 10 днів сиділи в підвалі лялькового театру з натовпом людей і сином, якому на той момент був лише один місяць від народження. Пізніше сусід надіслав їм фотографію їхнього будинку у вогні. Новий модульний будинок родини був встановлений у суботу, всього за три дні, і сім’я вже переїхала туди.
Окрім перевірки кожного модульного будинку, щоб переконатися, що вони побудовані та встановлені відповідно до вимог, і всі узгоджені прилади були надані, ключовим компонентом візитів є почути від нових власників їхній попередній досвід і спитати про їхні враження від нової оселі. Візит дає можливість родинам висвітлити будь-які проблеми та поставити додаткові запитання. Важливо, що людей також запитують, що б вони змінили, якби могли, і ці відгуки буде використано в майбутньому дизайні та програмуванні.
Наталія, яка вже майже місяць живе у своєму модульному будинку з чоловіком, пояснює, що було б корисно мати невеликий дах над під’їздом на час дощу. Це уточнення потрапить до наступного тендеру на наступну партію модульних будинків. Перед тим, як переїхати у свій модульний будинок, подружжя жило на своїй літній кухні. Важливим елементом є те, що мешканці відчувають, що цей будинок – їхня власність, як на емоційному та і на юридинчому рівнях. Нових власників заохочують зробити будинки своїми і навіть розширити їх, коли вони зможуть це зробити.
Коли ми під’їжджаємо до модульного будинку Любові, ми бачимо навіс від дощу та паркан, які встановили її чоловік і син. Любов з чоловіком залишили свій дім, коли він був обстріляний і загорівся, покинувши все. Спочатку вони переїхали в багатоповерхівку в Чернігові, а потім у квартиру друга, який поїхав до Європи, сплачуючи лише за комунальні послуги. Тепер, коли повернулися на свою землю, Любов залюбки показує нам свій город (за їхнім зруйнованим будинком), який тепер засаджений після зими. УВКБ ООН масштабує цей проєкт, враховуючи отримані результати та пропозиції, щоб підтримати багато домогосподарств на наступному етапі.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter