Фото: УВКБ ООН/Аліна Коваленко
Коли Денис приєднався до місцевої організації Благодійний фонд «Право на захист», яка є партнером УВКБ ООН, на початку повномасштабного вторгнення, ситуація вже була достатньо напруженою. Російське вторгнення призвело до переміщення мільйонів українців. Тисячі домівок були пошкоджені або зруйновані. Денис сам став внутрішньо переміщеною особою після того, як покинув свій дім у Маріуполі у березні на самому піку бойових дій.
Тепер він у Дніпрі на сході України, працює як радник з питань захисту у БФ «Право на захист», підтримуючи інших переміщених осіб та їхні спільноти, постраждалі від війни.
«Ми зв’язуємося з різними організаціями та працюємо разом, щоб надати людям усю необхідну допомогу, від грошової підтримки, до правових консультацій та психосоціальної підтримки», – розповідає Денис.
Нині, чимало людей досі прибувають до Дніпра, оскільки місто стало ключовим транзитним хабом для евакуйованих з найбільш постраждалих районів на сході. Багато людей пережили травму і страх. Вони виснажені, і втратили чимало особистих речей. На щастя, команда БФ «Право на захист» надає базову підтримку усім переміщеним: здійснювались видачі гігієнічних наборів, одягу, ліків, реєстрація ВПО для отримання грошової допомоги на оренду житла, забезпечення потрем МКП та інші необхідні речі.
«Хоча ми пропонуємо велику кількість послуг, люди частіше за все потребують грошей, оскільки зазвичай вони прибувають сюди, шукають квартиру, а це доволі дорого, – каже Денис. – «Я їх розумію, оскільки сам як ВПО, знаю, як важко це було для мене залишитися на самоті в чужому місті. Ми підтримуємо людей, наскільки можемо. Саме це є захистом у моєму розумінні».
Фото: УВКБ ООН/Аліна Коваленко
До війни Денис працював в іншій сфері у своєму рідному Маріуполі. Будучи юристом за освітою, у нього була своя SMM-агенція. Він вирішив приєднатися до команди БФ «Право на захист» після початку війни, щоб допомагати іншим ВПО у Дніпрі. «Звісно, це не завжди легко. Люди травмовані війною, і слухати їхні історії часто важкувато, і може виснажувати емоційно. Але це хороший досвід, і важлива, корисна робота».
Після цілого року війни, у Дениса лише одне побажання: завершення війни та процвітання України.
«У нас величезний потенціал. Я сподіваюся, що ми залишимося згуртованішими після завершення війни, і що вона завершиться дуже скоро».
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
