8 жовтня, Київ, Україна – Агентство ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) та посольство Королівства Норвегія спільно з Інститутом міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка провели круглий стіл в онлайн та офлайн форматі на тему «Важливість гуманітарної роботи та ідей Фрітьйофа Нансена для вирішення найбільшої у всі часи кризи вимушеного переміщення населення».
Захід був присвячений 160-річчю відомого норвезького дослідника, вченого та гуманітарного діяча проф. Фрітьйофа Нансена та його визначного внеску в розбудову міжнародної системи захисту людей, які рятуються від переслідувань та конфліктів, започаткування принципів, які є актуальними і сьогодні.
Участь у заході взяли Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні Ерік Сведал, Представниця УВКБ ООН в Україні Кароліна Ліндольм Біллінг, Директор Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства Петро Синявський, науковці з різних міст України та Норвегії – Стейнар Брун, Ольга Поєдинок, Ігор Мінгазутдінов, Сергій Маковський, Борис Бабін, Інна Семененко, Олена Борделовська, Максим Буткевич.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять одного з найвидатніших норвежців в історії. В Україні Нансен відомий своєю гуманітарною діяльністю під час подолання голоду та його наслідків. За це він був удостоєний Нобелівською премією миру у 1922 році. Він часто відвідував Радянську Україну та тодішню столицю – Харків. Сьогодні, його рішучість та відданість справі надихає нас працювати над вирішенням актуальних проблем вимушеного переміщення у світі», – сказав Ерік Сведал, Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні під час відкриття круглого столу.
«Займаючись питаннями захисту біженців у багатьох країнах, я можу сказати, що документування вимушено переміщених осіб залишається одним із основних напрямків діяльності УВКБ ООН. Захист біженців, гуманітарна підтримка, адвокаційна діяльність з урядами різних країн є частиною сьогоднішнього мандату УВКБ ООН. У всьому світі ми зараз спостерігаємо найбільшу кризу переміщення за всю історію людства. Незважаючи на обмеження пересування через пандемію, кількість людей, переміщених через конфлікти, переслідування та порушення прав людини, у 2020 році зросла до 82,4 млн. Фрітьйоф Нансен є нашим джерелом натхнення, справжнім гуманітарним героєм, який вірив у людяність», – зауважила Кароліна Ліндольм Біллінг Представниця УВКБ ООН в Україні.
Стейнар Брун, експерт з налагодження мирного міжетнічного діалогу, колишній голова Центру миру і діалогу Нансена в Ліллехаммері, розповів про розроблену ним систему мирного діалогу на прикладі Західних Балкан, а також про розвиток цього методу і в Україні. Нансенівська модель міжкультурної освіти була навіть запропонована Міністерству освіти України. «Під час своїх діалогових сесій я часто говорю про «дух Нансена». Цей дух дає нам надію та натхнення. Він щиро вірив, що дії навіть однієї людини можуть змінити світ. Неможливе лише вимагає трохи більше часу. І сам це кожного разу доводив своїми вчинками», – прокоментував Стейнар Брун.
«Україна реагує на міжнародні зміни і імплементує найкращі практики у своє законодавство. Варто зазначити, що для належної розбудови системи притулку не достатньо тільки надати доступ до неї та забезпечити реалізацію відповідної процедури. Вагомим етапом є інтеграція біженців в українське суспільство. Саме цьому питанню присвячений цілий розділ у новому проекті законодавства. Хочу подякувати УВКБ ООН, що нас почули, і наразі розглядається питання щодо оновлення пунктів тимчасового розміщення біженців і можливо навіть розбудови нового корпусу», – поділився Петро Синявський, Директор Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства.
Для довідки
У 1920 році Фрітьйоф Нансен був призначений першим Верховним комісаром у справах біженців при Лізі Націй. Після Першої світової війни він керував репатріацією 450 000 військовополонених в Росії, Німеччині та колишній Австро-Угорщині. Нансен також зробив величезний внесок у гуманітарну допомогу Україні в 1921 році, під час сильного голоду. Нансен створив перший правовий інструмент, який надав біженцям міжнародний захист. Цей документ став відомий як «паспорт Нансена», який визнали уряди 52 країн. Протягом дев’яти років Офіс Нансена підтримав сотні тисяч біженців.
Ім’я Нансена асоціюється з двома Нобелівськими преміями миру. У 1922 році Фрітьйоф Нансен був удостоєний Нобелівської премії миру за свою роботу від імені переміщених жертв Першої світової війни та пов’язаних з нею конфліктів. Він пожертвував більшу частину премії миру на гуманітарну допомогу, щоб прогодувати людей, які страждали під час голоду в Україні. Ще одну Нобелівську премію миру отримало Міжнародне бюро у справах біженців Нансена – організація, створена в 1930 році незабаром після його смерті Лігою Націй для допомоги біженцям між 1930 і 1939 роками.
У 2021 році світ зіткнувся з найбільшою за всю історію кризою вимушеного переміщення. Згідно з останньою щорічною доповіддю УВКБ ООН, кількість людей, які рятуються від воєн, насильства, переслідувань та порушень прав людини, зросла майже до 82,4 млн осіб у 2020 році.
КІНЕЦЬ
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
