Волонтери використовують дво- й триколісні велосипеди, подаровані УВКБ ООН, щоб доставити допомогу та супровід вразливим категоріям людей на сході України.
Волонтери та соціальні працівники отримали 228 велосипедів та 35 електричних триколісних велосипедів для відвідування громад, розташованих поблизу лінії розмежування на сході України. © УВКБ ООН/Павло Пахоменко
Євдокія Чепель схожа на багатьох літніх людей у сільській місцевості на сході України. Вона страждає від проблем зі здоров’ям, тоді як семирічний конфлікт у регіоні й нещодавня пандемія COVID-19 погіршили її відчуття ізоляції.
Десятки років вона працювала на заводі, але у 77 років вона опинилась на пенсії й овдовіла. Її син помер минулого року, і вона рідко бачить свою дочку та внучку, які живуть у Луганську, другому за величиною місті Україні, по той бік лінії розмежування, що розділяє підконтрольну й тимчасово непідконтрольну урядові України території.
«Я відчуваю себе дуже ізольованою й самотньо. Важко жити одній», – сказала вона крізь сльози.
Але з минулого року допомога надійшла у несподіваній формі: на трьох колесах.
«Вона піклується про мене і надає мені допомогу. Від цього я почуваю себе набагато краще».
Кожні кілька днів Тетяна Васюкова завантажує свій електричний триколісний велосипед припасами у селі на Луганщині. Потім вона відвідує місцеві громади, щоб доставити допомогу та поділитись своїм товариством з мешканцями ізольованих населених пунктів.
Багато людей, яких вона відвідує, стали переселенцями внаслідок конфлікту, а інші, такі як Євдокія, в будь-який час можуть опинитися в ситуації, коли вони будуть змушені залишити свій дім.
«Я дуже вдячна, що Тетяна регулярно відвідує мене», – сказала Євдокія. «Вона піклується про мене і надає мені допомогу. Від цього я почуваю себе набагато краще».
68-річна Тетяна працювала заступником керуючого банком у Луганську, але зобов’язалася допомагати постраждалим від конфлікту з моменту виходу на пенсію. Як місцева жителька, вона розуміє проблеми, з якими стикаються інші мешканці, багато з яких живуть на невеликих ділянках землі, де вирощують власні овочі.
“Майже щодня я беру свій електричний велосипед і приходжу в магазин чи аптеку, щоб зробити покупки для людей похилого віку, які проживають у нашій громаді”, – пояснила вона.
Тетяна та інші волонтери раніше доставляли їжу та ліки автобусом чи на таксі, але минулого року УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців, використало фінансування Європейського Союзу, щоб надати медичним та соціальним працівникам 228 двоколісних велосипедів та 35 електричних триколісних велосипедів.
Педальний транспорт допомагає зменшити витрати волонтерів, а також дає можливість дістатись до деяких будинків, де часом дороги зовсім відсутні або їхній стан непрохідний. Дво- та триколісні велосипеди обладнані кошиками і можуть із запасом ходу 40 кілометрів їхати зі швидкістю до 40 км/год.
«З електричним велосипедом я ні до кого не прив’язана. Я просто їду, коли мені потрібно, і мені не потрібно турбуватися про те, щоб носити важкі сумки”, – розповіла Тетяна.
Тетяна допомагає літнім людям та людям з обмеженими фізичними можливостями отримати їжу чи ліки. Вона також може виміряти артеріальний тиск. © УВКБ ООН/Павло Пахоменко
Віктор та його дружина Антоніна Акімова, 84 роки, у своєму будинку у Станиці Луганській. Віктор має серйозні проблеми зі здоров'ям і не може ходити. © УВКБ ООН/Павло Пахоменко
Волонтери та соціальні працівники отримали 228 велосипедів та 35 електричних триколісних велосипедів для відвідування громад, розташованих поблизу лінії розмежування на сході України. © УВКБ ООН/Павло Пахоменко
Тетяна регулярно відвідує 82 -річного Віктора Акімова, приносячи йому та його дружині їжу та ліки. © УВКБ ООН/Павло Пахоменко
Пандемія загострила гуманітарні потреби на сході України, де конфлікт уже змусив 3,4 мільйона людей потребувати захисту й допомоги.
Серед них близько 340 000 людей, які змушені були покинути свої оселі, і нині стикаються з труднощами у східних та інших регіонах. Люди похилого віку, люди з інвалідністю та родини, очолювані жінками, є одними з найбільш вразливих категорій.
Мережа дво- й триколісних велосипедів – це лише одна інновація, яка допомагає цим людям.
Технології також відіграють роль у регіоні, де інколи не вистачає інфраструктури, наприклад, медичних закладів, банків та поштових відділень.
УВКБ ООН та його партнер неурядова організація «Проліска» запустили сервіс електромобілів у Луганській області у 2019 році на пішохідному пункті пропуску «Станиця Луганська» на лінії розмежування, у місці, де людям доводиться виходити з транспортних засобів та переходити пішки з міркувань безпеки.
Цією послугою може скористатись 400 осіб на день і пріоритет у перевезенні надається вагітним жінкам та дітям, людям з інвалідністю та особам старше 75 років.
Окрім цього, групи допомоги, включаючи Бюро з питань населення, біженців та міграції США та Європейська комісія з питань цивільного захисту та гуманітарної допомоги (ECHO), разом з УВКБ ООН та Проліскою, встановили на КПВВ «Станиця Луганська» дві зупинки для автобусів, обладнані сонячними панелями та розетками для зарядки смартфонів і планшетів. Точки зарядки та Wi-Fi, встановлені раніше, особливо корисні під час пандемії, коли кожен, хто перетинає лінію розмежування, повинен використовувати додаток для відстеження контактів з носіями інфекції.
Технології та готовність волонтерів означає, що навіть у час труднощів є надія.
«Багато людей не можуть приїхати і подбати про свої земельні ділянки, будинки повільно руйнуються, а на кожній другій ділянці є бур’яни. Але щоранку я заводжу електричний триколісний велосипед і почуваюся краще, тому що знаю, що можу покращити це місце, допомагаючи людям», – розповіла Тетяна.
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
