20 червня ми відзначаємо Всесвітній день біженців. Цей міжнародний день був призначений ООН на честь сили та мужності людей, які були змушені покинути свої домівки, щоб уникнути конфліктів чи переслідувань у своїх державах.
Цього року Всесвітній день біженців фокусується на більшій інтеграції вимушено переміщених людей, оскільки лише разом ми можемо досягти великих результатів. Конфлікти та переслідування змусили більше ніж 80 мільйонів людей по всьому світу залишити свої домівки.Біженці та переселенці докладають зусиль, щоб допомагати своїм громадам. Настав час підтримати їх також. Разом ми зцілюємо, вчимося та перемагаємо.
18 червня відбулося офіційне відкриття фотовиставки на Майдані Незалежності. Світлини розповідають, як нові громадяни інтегруються у громаду та стають рівноправними членами суспільства.
Разом ми зцілюємо та навчаємо.
Афганістан – Одеса
Рухулла – кардіохірург з Афганістану. Він заснував в Одесі клініку, де медичну допомогу можуть отримати як українці, так і біженці. Зараз Рухулла передає свій досвід та знання молодому поколінню, викладаючи в Одеському національному медичному університеті та у заснованому ним медичному навчальному центрі. Як лідер афганської громади в Одесі та засновник ГО “Успіх”, він активно підтримує благодійну та культурну діяльність у місті.
Фото: ©УВКБ ООН/Маюмі Маруяма
Разом ми перемагаємо.
Єнакієве, Донецька область – Одеса
Марія любить футбол з дитинства та завжди грала з хлопцями у дворі. Після переїзду до Одеси вона отримала роль нападаючої та почала грати у жіночій першій лізі збірної “Чорноморець”. Забивши свій перший гол, дівчина вивела свою команду у фінал чемпіонату України серед молоді до 14 років та була визнана «Кращим нападником» турніру.
Фото: ©УВКБ ООН/Goal Click
Разом ми мотивуємо.
Афганістан – Україна
Алі живе в Україні вже більше десяти років. Він вивчив українську мову, а зараз вивчає авіацію та ракетобудування в Національному авіаційному університеті. Разом з іншими молодими активістами Алі заснував Молодіжний інтеграційний клуб – ініціативу, яка допомагає молодим біженцям та шукачам притулку краще інтегруватися в українському суспільстві.
Дякуємо уряду Німеччини 
, який фінансує стипендіальну програму DAFI, що дозволяє молодим біженцям розкрити свій потенціал. Багато з них стають активістами, волонтерами. Їхнє бачення світу дуже розширюється і вони починають надихати навіть своїх українських друзів.
Фото: ©УВКБ ООН/Антон Федоров
Разом ми вчимося.
Сомалі – Україна
Ях’є вже кілька років живе в Україні. Тут він освоїв нову професію і став дипломованим кухарем. Ях’є також займається волонтерством в ГО “Молодь за Мир” та допомагає безхатченкам, літнім людям та дітям.
Ми дуже вдячні за щедру підтримку донорів, зокрема, Швеції 
за те, що вона є захисником та прихильником освіти для біженців та їх самозабезпечення.
Фото: ©УВКБ ООН/Антон Федоров
Разом ми любимо.
Луганськ – Одеса
Після переїзду до Одеси Ірина створила дитячий будинок сімейного типу. Вона залишила в Луганську свій будинок та бізнес. Вчитель за професією, Ірина присвячує свою енергію та любов вихованню семи хлопчиків: наймолодшому – 12 років, а найстаршому – 18.
Завдяки підтримці Європейського Союзу та інших донорів, Агентство ООН у справах біженців та його партнерські організації допомагають внутрішньо переміщеним особам у захисті своїх прав.
Фото: ©УВКБ ООН/Марія Мирна
Разом ми зцілюємо.
Демократична Республіка Конґо – Україна
Максим живе в Україні з моменту здобуття країною незалежності в 1991 році. Він має подвійне покликання. Вже десять років він служить протестантським священиком у Новоапостольській церкві в Полтаві. Також працює в зоопарку «Бабусин дворик» у Полтаві ветеринаром та гідом.
Фото: ©УВКБ ООН/Ірина Громотська
Разом ми створюємо.
Демократична Республіка Конґо – Україна
В Україні Дебора знайшла кілька способів застосувати свої багатогранні таланти. Вона працює дизайнером одягу та закінчила курси манікюру та випічки. Тут вона зустріла свого чоловіка Ноду, з яким вони виховують дочку. Разом вони грають в африканському гурті фольклорної музики та часто виступають у Києві.
Фото: ©УВКБ ООН/Ірина Громоцька
Разом ми перемагаємо і мотивуємо.
Севастополь – Одеса
Февзі – професійний спортсмен, чемпіон Європи з греко-римської боротьби. У 2020 році він заснував громадську організацію та культурний центр для кримських татар Одеської області. У центрі навчають кримськотатарської мови, проводяться культурні майстер-класи, спортивні заняття та благодійні акції.
Завдяки підтримці Європейського Союзу та інших донорів, Агентство ООН у справах біженців та його партнерські організації допомагають внутрішньо переміщеним особам у захисті своїх прав.
Фото: ©УВКБ ООН/Марія Мирна
Разом ми створюємо
Демократична Республіка Конґо – Україна
Нода живе в Україні з 2011 р. Працює столяром. Тут він зустрів свою дружину Дебору, з якою виховує дочку. Як художник і творець, Нода втілив свою мрію в життя: він очолює африканський гурт народної музики та часто виступає у Києві.
Ми вдячні за те, що уряд Канади 
продовжує демонструвати щедрість та підтримку біженців, переселенців та осіб без громадянства в Україні!
Фото: ©УВКБ ООН/Ірина Громоцька
Разом ми перемагаємо.
Афганістан – Україна
Алі живе в Україні з 2013 року. З тих пір він захоплюється боксом. Брав участь у понад 50 змаганнях з аматорського боксу. У квітні 2021 року він дебютував на професійному рингу та виграв свій перший бій технічним нокаутом.
Ми вдячні США 
за щедре фінансування, завдяки якому ми можемо захищати вразливих вимушено переміщених жінок, чоловіків та дітей в Україні!
Фото: ©Top Boxing Generation
Разом ми зцілюємо.
Луганськ – Бровари, Київська область
Олег очолює Центр комплексної реабілітації дітей-інвалідів Броварської територіальної громади Київської області. Він був переміщений двічі: в Грузії на початку 1990-х та в Україні в 2014 році. У нього є дві доньки з особливими освітніми потребами. Як професійний журналіст, він активно пропагує права дітей з інвалідністю. З 2018 року він організовує фотовиставки, щоб допомогти створити більш інклюзивні приймаючі громади для дітей з інвалідністю та внутрішньо переміщених дітей.
Фото: ©Валентина Уварова
Разом ми любимо.
Жованка, Донецька область – Часів Яр, Донецька область
Надія та її чоловік Осман виховують 14 усиновлених дітей разом із їхньою біологічною дочкою. Деякі з них вже дорослі; наймолодшому – 10 років. Надія та Осман також дарують свою любов та тепло своїм 22 онукам.
Фото: ©УВКБ ООН/Анастасія Власова
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
