УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців, закликає до посилених зусиль для подолання небезпеки і наслідків від наземних мін на сході України, однієї з найбільш забруднених мінами районів у світі.
Знак "Стоп, міни!" у лісі біля с. Озерне © UNHCR/Марта Іванек
Це резюме того, що сказала речниця УВКБ ООН – Шабія Манту – під час брифінгу в Палаці Націй у Женеві.
УВКБ ООН, Агентство ООН у справах біженців, закликає до посилених зусиль для подолання небезпеки і наслідків від наземних мін на сході України, однієї з найбільш забруднених мінами районів у світі, де міни продовжують закладатись у нинішньому конфлікті. За інформацією Уряду України, через конфлікт близько 1,36 млн. осіб стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО).
Через двадцять років після прийняття Конвенції про заборону протипіхотних мін, також відомої як Оттавська конвенція, і напередодні Міжнародного дня просвіти з питань мінної безпеки, що відбудеться 4 квітня, УВКБ ООН сьогодні прагне підвищити рівень поінформованості про страшну загрозу від мін, вибухонебезпечних залишків війни та саморобних вибухових пристроїв в Україні.
Існує нагальна потреба з боку уряду, гуманітарних організацій і всіх учасників конфлікту розширювати роботу з протимінної діяльності в Україні. За даними щорічного звіту Landmine Monitor за 2018 рік, Україна посіла третє місце у світі за загальними людськими втратами після Афганістану й Сирії, а наземні міни та вибухонебезпечні залишки війни продовжують вбивати або калічити людей.
Як і в інших частинах світу, цивільні особи особливо ризикують. Окрім небезпеки для тих, хто змушений тікати від конфлікту, забруднення мінами також створює серйозну небезпеку для біженців і внутрішньо переміщених осіб, які хочуть повернутися до своїх домівок.
На сході України замінованість території вражає понад два мільйони людей, обмежуючи їхню свободу пересування та створюючи серйозну загрозу для цивільних осіб, які перетинають «лінію розмежування» між підконтрольною та тимчасово неконтрольованою урядом територіями України.
Наявність мін та нерозірваних боєприпасів означає, що важко, а іноді й неможливо, відновити критичну інфраструктуру, пошкоджену обстрілами, наприклад, водонапірні станції, які постачають воду тисячам людей на сході України. Забруднення мінами також позначається на веденні сільського господарства та рівні доходів людей, а також перешкоджає доступу до освітніх і медичних закладів.
Згідно оцінки державних органів України, близько 7 тисяч квадратних кілометрів на контрольованих урядом територіях Донецької та Луганської областей забруднені мінами, але достеменно міра забруднення не відома. Ситуація з мінами на непідконтрольних уряду територіях вважається гострою.
Уряд вжив позитивних заходів, ухваливши Закон України «Про протимінну діяльність», який набув чинності 25 січня, та розробивши національний стандарт протимінної діяльності для організацій, що здійснюють операції з розмінування. Документ було розроблено на основі кращої міжнародної практики і набув чинності 1 квітня. Зараз необхідне достатнє фінансування для виконання положень закону.
УВКБ ООН ще раз наголошує на важливості розширення сфери допомоги жертвам мін, щоб забезпечити всебічне охоплення всіх жертв, відповідно до політики ООН щодо допомоги жертвам мін. Наразі відповідно до Закону про протимінну діяльність в Україні, лише ті, хто не досягли 18 років, мають право на фінансову допомогу. Політика Організації Об’єднаних Націй рекомендує, щоб допомога потерпілим від мін включала збір даних, медичну допомогу, фізичну та іншу реабілітацію, включаючи психо-соціальну допомогу.
Як запобіжний захід, дуже важливо, щоб усіх дітей і дорослих жителів на сході України навчали розпізнавати наземні міни та вибухонебезпечні залишки війни і показували, як уникнути або мінімізувати ризики.
Гуманітарні організації, задіяні у протимінній діяльності в Україні почали набирати і навчати жінок для проведення робіт з розмінування, а до кінця 2018 року близько 20% жінок стали саперами. Багато жінок походять з місцевостей, забруднених мінами, і працюють над поліпшенням безпеки й економічного майбутнього своїх громад.
У багатьох постраждалих від конфлікту місць у всьому світі біженці та внутрішньо переміщені особи залишаються особливо вразливими до загрози мін. Втікаючи від забруднених територій або через них, ці небезпечні предмети продовжують вбивати, калічити й травмувати людей та громади.
Міни також є критичною перешкодою для безпечного й гідного повернення, створюючи величезну небезпеку для біженців та переміщених осіб у всьому світі, які хочуть повернутися додому, таким чином, перешкоджаючи зусиллям з відновлення спільнот після закінчення конфлікту.
КІНЕЦЬ
Ця доповідь доступна тут (англійською мовою)
Щоб отримати додаткову інформацію з цього питання цю тему, будь ласка, зв’яжіться з:
– у Києві: Вікторія Андрієвська, [email protected], +380 50 413 8404
– у Женеві: Шабія Манту, [email protected], +41 79 337 7650
Поділитися на Facebook Поділитися на Twitter
